Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
погнути — [поугну/тие] ну/, погне/ш, погнеимо/, погнеите/; нак. погни/, н і/т … Орфоепічний словник української мови
погнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зжолобити — блю, биш; мн. зжоло/блять; док., перех. 1) Зробити кривим, вигнутим; погнути що небудь. 2) безос., перен. Скорчити, зігнути, перекривити від хвороби, горя і т. ін … Український тлумачний словник
пігнути — ну/, не/ш, док., перех., діал. Погнути … Український тлумачний словник
погнутий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до погнути. || погну/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який погнувся, зігнувся під дією чого небудь … Український тлумачний словник
покоробити — ить; мн. покоро/блять; док., перех., перев. безос. 1) Викривити, погнути (звичайно про дію тепла, сухості або вогкості); пожолобити. 2) перен., розм. Дуже неприємно вразити, викликати неприємне почуття … Український тлумачний словник
зуверити — верит, Ол. Погнути, повигинати. Дошкы ся зуверили на сонци … Словник лемківскої говірки
поґурбити — ґурблю, биш, Пт. Поморщити, помяти, погнути … Словник лемківскої говірки
